Айтівець створив «Планетарний нейронний орган», що візуалізує глобальний потік коду в реальному часі
Схоже на мозок.
Схоже на мозок.
Схоже на мозок.
Користувач Reddit під ніком Altruistic-Trip-2749 поділився своїм новим проєктом — «Планетарний нейронний орган» (V34).
«Мені набридло витріщатися на пласкі, бездушні дашборди. Я хотів створити щось, що відчувалося б як біологічна істота, яка живе всередині мого монітора — щось, що не просто „відображає“ дані, а „відчуває“ їх», — розповів розробник.
За його словами, проєкт побудований на React, Three.js та сирих GLSL-шейдерах.
Орган підключений до прямої трансляції API подій GitHub. Він не просто підраховує коміти, а обробляє кожну подію як синаптичний удар.
Як пояснює розробник, зовнішня оболонка — це «череп», що складається з 30 000 точок.
«Щойно хтось у Токіо пише код, оболонка „спалахує“ саме в цих координатах», — пише айтівець.
Усередині оболонки розташований менший за розміром «мозок» високої щільності.
«Я використав сферичні гармоніки, щоб фізично згорнути 30 000 внутрішніх вузлів у звивини та борозни (анатомічні гребені та западини людського мозку)».
Мозок розділений на функціональні частки:
Коли сигнал вдаряє у зовнішню оболонку, зигзагоподібний аксон (імітований за допомогою фрактального шуму) проноситься всередину до відповідної частки. Це виглядає як імпульс нейрона, що долає синаптичну щілину.
Інтенсивність UnrealBloomPass прив’язана до швидкості потоку даних. Коли в глобальному коді відбувається сплеск, весь «орган» фізично пульсує і розжарюється до білого кольору, створюючи ефект прискореного мислення.
«Фішка, яку охрестили справжнім божевіллям — це довготривала потенціація. Контакти світу з мозком не минають безслідно, вони викарбувані у вигляді „нейронних рубців“. Коли активність у певному регіоні зашкалює, світловий шлях між панциром і корою ущільнюється, перетворюючись на сталу осяяну артерію всередині системи», — пояснює розробник.
Спробувати можна тут — Gemini — direct access to Google AI.
«Я рухаюся до перетворення системи на Самоорганізовувану карту (SOM), де частки мозку фізично мігрують і розростаються залежно від того, які мови програмування домінують у глобальному „дусі часу“ (zeitgeist). Якщо світ починає масово писати на Python, відповідна частка буквально витісняє інші, захоплюючи простір усередині черепа», — поділився айтівець найближчими планами.


