Культова мережа закладів із курячими крильцями Hooters, відома своїми пишнотілими офіціантками у відвертій помаранчево-білій формі, схоже, здається після 35-річної боротьби за право залишатися політично некоректною.

Як пише Бен Селлерс для HeadlineUSA.com, поки деякі ресторани, як-от Cracker Barrel, успішно відбили натиск корпоративного вокізму, Hooters нещодавно оголосив про закриття свого останнього закладу в Нью-Йорку, повідомляє New York Post.

«Дякуємо за спогади», — написало видання, натякаючи на пишних офіціанток, які стали помітною маркетинговою фішкою і, зрештою, бізнес-моделлю мережі.

Окрім закриття останнього закладу в Колоні, штат Нью-Йорк, неподалік від Олбані, Hooters також нещодавно закрив свої три останні заклади в Массачусетсі — у Дедемі, Сагусі та Вест-Спрингфілді.

А в березні мережа попрощалася зі своїми останніми закладами в Коннектикуті та Міннесоті, останній із яких розташовувався в Mall of America.

Формально мережу занапастили не приписи феміністок-активісток, а подання заяви про банкрутство за розділом 11 минулого року.

Причиною падіння продажів були названі інфляція та інші проблеми.

Однак після закриття близько 40 власних ресторанів останнім цвяхом у кришку труни міг стати «сімейний» ребрендинг, у рамках якого компанія зосередилася на збереженні атмосфери пляжного бару — разом із більш скромним одягом для персоналу, повідомляє Post.

«Я не думаю, що ви побачите купу оголених сідниць», — сказав Ніл Кіфер, 73-річний адвокат, який взяв під контроль бренд після його дефолту, за даними Wall Street Journal.

Протягом десятиліть Hooters відбивав зовнішні спроби приборкати свій «чудово вульгарний» імідж, включно з чотирирічною боротьбою з Комісією з рівних можливостей у сфері зайнятості через відмову наймати чоловіків офіціантами.

У справі 1997 року ресторан стверджував, що захищає права жінок відповідно до Розділу VII, визначаючи приналежність до жіночої статі справжньою кваліфікаційною вимогою для роботи, тобто необхідністю для функціонування бізнесу.

(Hooters не робив такого розмежування щодо кухарів і кухонного персоналу, серед яких непропорційно більше було чоловіків.)

Коли епоха Обами поступилася місцем скаргам руху #MeToo, ресторан продовжував витримувати шквал претензій, включно з обвинуваченнями у сексуальних домаганнях та об'єктивізації жінок.

«Настав час жінкам висловитися і не дозволяти залякувати себе, змушуючи миритися з такими місцями, як Hooters, аби їх не вважали ханжами», — сказала колишня викладачка Університету Кардіффа Гілл Боден у статті BBC 2010 року.

«Такі місця сприяють нинішній атмосфері, в якій чоловіки сприймають тіла жінок як доступні об'єкти».

В епоху Байдена, коли політика ідентичності перетворилася на суцільний абсурд, ресторан став жертвою не лише фінансових проблем, як-от пандемійні обмеження, перебої в ланцюгах постачання та зростання цін на птицю, а й нових загроз з боку культури скасування.

У 2023 році Hooters подала до суду Тарія Дотрідж, темношкіра офіціантка з відділення в Північній Кароліні, яка стверджувала, що білошкірі та світлошкірі працівниці користувалися привілейованим ставленням.

У 2024 році послідувала неминуча спроба судового позову з боку біологічно чоловічої трансгендерної особи на ім'я «Бренді Лівінгстон», яку заборонили відвідувати Hooters як чоловіка за непристойні коментарі, але яка після зміни статі подала на ресторан до суду за дискримінацію.

Скорботні оплакували заклад на Reddit, де один із фанів пожартував, що мережа «лопнула», а інший написав: «Я просто впав на коліна».